Мономах

Не шукай між тіню і світлом
Не важка вона і непомітна
Ідея в літерах Заповіту
Нового, вона запах вітру
Пошуки сенсу, пориви серця
Лінь — це вже, як концепція
Ліжко ніби Венеція
Вулиця — у фользі спеція
Руки в ременях, білий мономах
На вікнах іній, десь подівся дах
Руки в ременях, білий мономах
Не стукіт твого серця
Листа приніс кривавий птах
Я є та що поміж світла й тіні
Я є та ким боїшся бути нині
Шлю листи витесані на камінні
Може зрозумієш якщо ти сміливий
Коли Я мовлю не дано почути це кожному
Як упіймав мій голос як то значить по-справжньому
Завтра постукає у твої двері, все що ховаєш під ліжком химерить
Твої борделі, олжа нових серій
На чорнопапері дай згоду — ти нова людина
Я є твої сумніви, я є не правда
Не правда сука
What a hell голова твоя придумала?
Ла-ла-ла
Я фантазії фрукт — в мені є черв’ячок
Поклади мене в рот