Тіні забутих предків

Долинов, долинов,
І в гай, по калину,
Ходила дівчина сім день, ще й годину.
Чисто ходиш, дівча,
Чисто блудиш, дівча,
Віддай же ти, дівчинонько,
Твого сина любиш.
Якби не любила,
То би й не ходила
Твого сина вірно люблю
Та й за него піду.
Ой, не плач, дівчино,
Ой, не плач, небого.
Бери, дасть ти милий
Коня вороного…
Ой, що мені з того
Коня вороного
Коли нема, та й не буде
Мого миленького.