Така зима

Ми не прощалися. «Прощай»,
Ти так сказити й не посміла,
Сніг малював усе набіло,
Така зима…
А я шукав в собі вогню —
На попіл світ перетворити,
І так хотілося курити.
Така зима…
Приспів:
Січень сік — в лице холодним снігом.
Через рік в твоєму серці - крига.
Через рік — Зима! Зима! Зима!
Ти вигадала усе сама!
«Не згадуй більше, не питай» — cказати так і не посміла.
Мене накрила снігом білим — твоя зима!
А ти на крилах біло-білих кудись летіла ти, одна.
Моє тремтіло тіло-тіло… Така зима!
Приспів:
Січень сік — в лице холодним снігом.
Через рік в твоєму серці - крига.
Через рік — Зима! Зима! Зима!
Ти вигадала усе сама!
Січень сік — в лице холодним снігом.
Через рік в твоєму серці - крига.
Через рік — Зима! Зима! Зима!
Ти вигадала усе сама!
(Така зима…)
Ти вигадала усе сама!
(Така зима…)
Ти вигадала усе сама!
(Така зима…)
Така зима…
(Така зима…)
Така зима…
(Така зима…)