Ти помреш від нікотину

Ті дні, що їх уже нема
По весні чомусь прийшла зима
Ти впав, ти ніжився на дні
Ти проспав мелодії сумні
Ти обіцяєш, силу вдаєш
Ти потрапляєш у власну павутину
Життя не рятуєш, життя не даєш
Ти не герой і помреш від нікотину
В той день прийде фізичний біль
Принесе таємну, чорну тінь
Ти знав, що буде по весні
Ти кричав і йшов в останні дні