Ти підвелася з колін

Не складені вірші,
мелодії без слів,
ніч тривожна.
Як пісня без душі,
Як безголосий спів,
світ порожній.
Ти розрилась як вода,
Накрила береги
І усе змінила навкруги.
Ти підвелася з колін,
Ти розкинула свої
Легкі два крила.
І одним із сірих стін,
Ти промінням золотим освітила,
Я знаю
Застигла висота,
Небесна висота,
Твоя клітка.
Відкрита і пуста,
І птах у небесах
З теплим вітром.
Та крізь мої дивні сни,
Та мрій своїх слова,
Проростає молода трава.
Ти підвелася з колін,
Ти розкинула свої
Легкі два крила.
І одним із сірих стін,
Ти промінням золотим освітила.
Ти підвелася з колін,
Ти розкинула свої
Легкі два крила.
І одним із сірих стін,
Ти промінням золотим освітила.
Ти підвелася з колін,
Ти підвелася з колін,
Та промінням золотим освітила.