Серця мінор

Настав новий день і нам приніс тільки біль і злість
Твоїх слів, твоїх останніх слів.
Настав новий день і випав дощ твоїх сліз, з твоїх
Дивних снів, давно забутих снів
Я пам"ятаю той час, як нас з тобою не раз
Будив подих дня і сонце гріло нас.
А може все це вернеться, а може якраз?
Ти знову снишся мені і я жалію про все,
А всюди, скрізь, за мною тінь твоя пливе
І відтоді, день за днем, надія в серці живе. Але!
Темний колір, мають темні ночі, мають зимні дні і твої очі,
Я бачу сльози твої, я чую серця мінор.
Мінор наших слів, мінор наших днів, мінор моїх й твоїх почуттів
Мінор твоїх очей і наших довгих ночей.
Слова як завжди не ті, а голос зовсім чужий
І погляд твій далекий і такий сумний.
Без твого сміху і сліз, я зовсім вже не такий, яким я був колись.
І знову падає дощ, і небо темне таке,
А сонце вже не гріє і не розквіте
Букет щастя з яким, надія в серці живе. Тому!