Сміюсь і плачу

Мовчати — це не про нас
Я грім, а він хвиля
Тримала в собі весь час
Та вже відпустила
Загнана, загнана та не зламана
Скільки поруч зла мине
Скільки тої болі нам
Щастя би, щастя би нам і радощів
Райдуги серед дощів
Скільки нам чекати ще
Сміюсь і плачу
Плачу і сміюсь, мамо
Сміюсь і плачу
Плачу і сміюсь, мамо
Сміюсь і п…
А вітер нас ніс
Через сумління, образи і плітки
Чим далі йдем в ліс
Тим менше хочеться втекти
Падали, пам’ятаєш, як падали
Піднімались наново, щоб знову далі йти
Як же так? Як же так, забуваємо
Поливати ті паростки, адже мають вони рости
Сміюсь і плачу
Плачу і сміюсь, мамо
Сміюсь і плачу
Плачу і сміюсь, мамо
Сміюсь і плачу
Плачу і сміюсь, мамо
Сміюсь і плачу
Плачу і сміюсь, мамо
Сміюсь і плачу
Плачу і сміюсь, мамо
Сміюсь і плачу
Плачу і сміюсь, мамо
Сміюсь і плачу
Плачу і сміюсь, мамо
Сміюсь і плачу
Плачу і сміюсь, мамо