Пісня про тата

Посивіли твої скроні,
Аж душа моя болить.
Нахилю в твої долоні
Голівоньку, хоч на мить.
Засіяє біла хата,
Засміються рушники,
Вийде тато зустрічати,
Як у юнії роки.
Приспів:
По вербовій кладочці
У дитинство повернусь,
Із долоней татових
Чистої води нап’юсь.
І запахне м’ятою
Рідний батьківський поріг,
Тату, тату, таточку,
Тільки не старій.
Я вдивлюсь в твоє обличчя,
В очі лагідні твої,
І, здається, там курличуть
Беззахисні журавлі.
Посідаємо близенько
Де любисточок росте,
Тату, таточку рідненький,
В тебе серце золоте.
Приспів:
По вербовій кладочці
У дитинство повернусь,
Із долоней татових
Чистої води нап’юсь.
І запахне м’ятою
Рідний батьківський поріг,
Тату, тату, таточку,
Тільки не старій.
По вербовій кладочці
У дитинство повернусь,
Із долоней татових
Чистої води нап’юсь.
І запахне м’ятою
Рідний батьківський поріг,
Тату, тату, таточку,
Тільки не старій.