Повітря

]: 1, 2, 3, 4...

Я більше не жінка, я тобі не пара,
Я - голос із твого нічного кошмару.
Я - почерк до болю знайомий і рідний,
І ти знов як хлопець неповнолітній!
Як в просторі слів, змусолених дат,
Пережити кривди цілунки,
Їду потягом повним нездар,
В зазеркалля людських стосунків..

Дай мені покою, дай мені повітря..
Я донька мистецтва заручена з вітром! [Приспів]:
Дай мені покою, дай мені повітря,
Я ціла палітра із казок і снів.
Я донька мистецтва заручена з вітром,
Інакше відкрию вогонь по своїм.
Дай мені покою, дай мені повітря,
Я ціла палітра із казок і снів.
Я донька мистецтва заручена з вітром,
Інакше відкрию вогонь по своїм.