Небо було свідком падінь і злетів,
Як давив на газ, як тиснув на стоп.
Небо знає більше моїх секретів,
Аніж знає будь-хто!
Чуло, як я рідним казав: «все добре»
Коли на душі ураган і шум.
А я протягну знов до неба руки і попрошу: [Приспів]:
Небо!
Веди мене до мрій напролом.
Хай спиняють, та ми далі йдемо,
Вірю, що попереду краще, ніж було.
Небо!
Куди би ноги не завело.
Ми тримаємося, ми стоїмо,
Вірю, що попереду краще, ніж було.
Небо! Моє не- моє не- моє небо!
Моє не- моє не- моє небо!
Моє не- моє не- моє небо!
Моє не- моє не- моє небо!
Я тут один, під небом сиджу,
Мій кращий психолог - це ти.
Я сотню стрибків вже зробив в висоту,
Та внизу, так само внизу.
Малюнки на шкірі,
По ділу чи так, по пусту.
Закрию всі двері для всіх,
Лише для неба залишу ключі і засну..
Бігти від кожного шороху,
Добрих, сумних або злих очей.
Пірнати у морі від опіків,
Сміятись від того, що в серці пече.
Слабкість мою на щоках змиє дощ,
Я тобі один на один кричу.
Ти краще за всіх,
Єдиний мій друг - Ти.. [Приспів]:
Моє небо!
Веди мене до мрій напролом.
Хай спиняють, та ми далі йдемо,
Вірю, що попереду краще, ніж було.
Небо!
Куди би ноги не завело.
Ми тримаємося, ми стоїмо,
Вірю, що попереду краще, ніж було.
Небо! Моє не- моє не- моє небо!
Моє не- моє не- моє небо!
Моє не- моє не- моє небо!
Моє не- моє не- моє небо!
Я не знаю, як далі нас поведе,
Та поки дух мій в жилах тече.
То ніякі гори, забори та старі заборони,
Не закриють небо, яке тримає мене!
Не знаю, як далі нас поведе,
Та знаєш під гору в боці пече.
Крізь падіння і терни, на шляху кроси стерли,
Але вірю небо підставить нам своє плече.
Небо, небо, небо, небо..
Часто, маючи проблеми, нам не завжди треба поради.
Нам треба рука, яка підтримає, І серце, яке зрозуміє.
І напевно сенс життя не в тому, щоб чекати поки закінчиться злива,
Сенс в тому, щоб вміти танцювати під дощем. До своїх мрій напролом? Я вірю небо покаже нам кращий шлях, Я вірю, що завтра буде краще ніж вчора,
Я вірю, і ти повір..