Ми українці

Ой, нічка ніченька, де ж та річенька, щоб печаль мою втопить.
Ой, де ж те сонечко, що у віконечко завітало хоч на мить.
А нас б’ють — ми не падаєм, а женуть — не йдемо.
Про погане не згадуєм і щасливо живемо.
Приспів:
А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
А ми, ми Українці! Ми Українці, доля в нас така.
А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
А ми, ми Українці! Ми Українці, доля в нас така.
Ой, земле, земленько, як же темненько, тай не видно небокрай.
Ой, літо, літонько, своїм дітонькам з неба зорі назбирай.
А нас б’ють — ми не падаєм, а женуть — не йдемо.
Про погане не згадуєм і щасливо живемо.
Приспів:
А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
А ми, ми Українці! Ми Українці, доля в нас така.
А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
А ми, ми Українці! Ми Українці, доля в нас така.
Ой, горе, горенько, синє моренько, розлилося до зірок.
Ой, де ж, горілонька, щоб голівонька не знала сумних думок.
А нас б’ють — ми ж не падаєм, а женуть — не йдемо.
Рідну Землю ми радуєм і щасливо живемо!
Приспів:
А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
А ми, ми Українці! Ми Українці, доля в нас така.
А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
А ми, ми Українці! Ми Українці, доля в нас така.
А ми, своїй сторінці хоч на хустинці, вріжем гопака.
Бо ми, ми Українці! Ми Українці, доля в нас така.
А ми, хоч на хустинці, хоч на одинці вріжем гопака.
Бо ми, ми Українці! Ми Українці, доля в нас така.