Лист додому

Здраствуй, люба! Пишу я тобі листа
Нівідкуди, просто так, нізвідкіля.
Як там діти? Як там мама, як Мухтар?
Я вже скучив, вже задрав мене той штурвал!
А як прийду, до грудей притисну всіх,
Розцілую, і Мухтара прямо в ніс.
На городі відпочинем ми як завжди,
І в бабусі покуштуємо пироги.
Ла-ла-ла.
Шторм, як жінка, що захоче — те візьме,
Так закрутить, і не взнаєш де ти є.
Я — на вахті, і не солодко мені,
Спати хочу, задовбали комарі!
Боже ж милий, ти ж подумай, но на мить:
Мене вдома вже не було цілий рік.
Любі мої, ви ж простіть мені за все.
Те, що було, — те вода хай рознесе!
Що ж, бувайте! Легше стало на душі.
Наче був там — на рідній на землі.
Я щасливий, і я хвалюся цим всім,
Бо чекають мене вдома, в моїй рідній стороні.