Колискова

Швидше закривай, свої оченята,
Що відблиском неба потопають в мені.
Пірни в солод сну, моє янголятко,
Де пелюстки троянд цілують ніжки твої.
А я піду…
Тут тільки плакать нам вдвох,
І нічого чекати,
Під небом забуті всі мрії свої …
Десь, може, в іншому світ, моє янголятко
Зустріну без сліз оченята твої,
А зараз я піду…
Засни — і забудь, все, чого так чекала!
Засни — й хоч у сні усміхнися на мить!
Закрий оченята, бо тут нас немає,
Й колись, може, вдвох, стрибнем в неба блакить…
А зараз я піду…