Кораблі

Ти дзвониш вночі і мовчиш не про мене.
Знаєш, даремно, я все давно відчула.
П'ю мед із вином, бережу ті останні сили тіла,
Бо твоя любов тягне нас
На дно....
Тільки ти проводжав ту весну,
Але байдуже в твоїх очах
Дні останні Венеції.
Ти пробачав мені все чи це знак,
Що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі.
Сніг попелом став знала я не даремно.
Пізно і темно, страшно іти кудись одній
Ти будеш мій ще на мить, не бажаєш зла, напевно,
Краще нам піти у свої... Cвіти...
Тільки ти проводжав ту весну,
Але байдуже в твоїх очах
Дні останні Венеції.
Ти пробачав мені все чи це знак,
Що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі.
А пробачати було нічого.
Я так собі гралась, мов дитина
Від щастя і аж до відчаю.
Я здогадувалась, що не єдина,
Мучила себе протиріччями.
Я не знала, що любов не завжди
Буде вічною...
Тільки ти проводжав ту весну,
Але байдуже в твоїх очах
Дні останні Венеції.
Ти пробачав мені все чи це знак,
Що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі.
Ти проводжав
Мене...
Та чому ж болить все на Землі мине,
То ж нехай горить!