За 5 хвилин

моє б обличчя
та замість неба…
якби лишити у твоєму вікні…
є давня звичка —
іти від тебе,
й повертатися у кожному сні.
за п’ять хвилин
зміниться світ,
але…
за п’ять хвилин —
я б віддала усе…
немає більше тих слів,
тих кольорів…
день залишив мій дім.
а квіти десь на столі,
мабуть, на згадку мені
про те, як було колись…
мої б долоні
до твого серця,
щоб знову жити лише подихом твоїм…
щоб тільки чути,
як твоє серце б'ється…
нічого більше не потрібно менi —
за п’ять хвилин
зміниться світ,
але…
за п’ять хвилин
з тобою
я віддала усе.
немає більше тих слів,
тих кольорів…
день залишив мій дім.
а квіти десь на столі
мабуть на згадку мені
про те, як було колись…