Зірка

В синім небі зорі байдужі,
В синім небі місяць блідий,
Захотілось зіроньці дуже
Впасти з неба у сніг голубий.
У сніг голубий, у сніг голубий,
Впасти з неба в сніг голубий.
Прощавайте! — зірка сказала —
Тут на небі сумно мені.
В синім небі місця замало,
Линуть марно ночі і дні.
І ночі, і дні, і ночі, і дні,
Линуть марно ночі і дні.
Зорі їй шепотіли — не треба,
Раптом вмовкло все навкруги.
І зірвалась зіронька з неба
Прямо в серце в холодні сніги.
В холодні сніги, в холодні сніги,
Прямо в серце в холодні сніги.
Там лежала сама і забута
З дивним сполохом на очах,
І жаліла, що вже не буде
Сяять золотом в небесах.
У небесах, у небесах,
Сяять золотом в небесах.