Забуватиму тебе повільно

А ти живеш собі десь там і зовсім не знаєш,
Як я без тебе тут помираю, як загниваю…
Як потрохи з'їдає щоденна турбота, щоденна гризота…
Як затягує мене чорне болото…
Приспів:
Я забуватиму тебе повільно…
Але, рано чи пізно, я викину тебе із серця…
Небагато мине — і стану від тебе я вільним — більше не божевільним…
А тим часом життя пронесеться…
Ти отримуєш мої листи і складаєш у пачку…
Хоч би раз прочитала — нехай і без інтересу…
Я той дикий маньяк, що пише листи до своєї маньячки…
І у кожному слові - констатація шоку, концентрація стресу…
Приспів