Зачекай

Гілля, гілля царапає вікна,
У вікнах — пусто, навколи — пусто,
На дворі - зусман.
Нікого немає, нічого немає,
Та окрім синій темряви мені хватає.
Темряви мені хватає - так!
Тримає - так! Гукає- так!
Сяй-сяй-сяй, Селласиай…
Негайно тайни мають бажання
Себе відкрити — як діти.
Сьогодні - образа, та завтра відразу,
Це вже не є тайни, це вже є бажання,
Це вже є бажання отримать образу,
Хоча з нею є лише вікна та гілля.
У вікнах пусто, на дворі - зусман.
Керує, шепоче: почивай why why, засинай-ай-ай.
Лягу я на край не лягай!
Вночі впаду за край-ай-ай.
Починай-ай-ай, почекаю, може хтось скаже,
Хтось скаже:
Зачекай на kaya now.
Wabba-dibba.
Зачекай на kaya now.
Wabba-dibba.
Зачекай на kaya now.
Зачекай на kaya now.
Гілля, гілля царапає вікна,
У вікнах — пусто, навколи — пусто,
На дворі - зусман.
Нікого немає, нічого немає,
Та окрім синій темряви мені хватає.
Мені хватає - так!
Тримає - так! Гукає- так!
Сяй-сяй-сяй…
Негайно тайни мають бажання
Себе відкрити — як діти.
Сьогодні - образа, та завтра відразу,
Це вже не є тайни, це вже є бажання,
Це вже є бажання, отримать образу,
Ну, а зараз всі разом.
Зачекай,
Зачекай,
Зачекай,
Зачекай.
Iм’я тає, не пам’ятаю,
Що було вчора, чого не було вчора,
Лише з ехом розмова та ехо пытає:
«Що тобі сяє? Що тобі сяє?».
Зачекай,
Зачекай,
Зачекай,
Зачекай…