Дитинство

Дитинство — це зирка.
Я дарую дитям
Це ягидне поле,
Польови квити.
Сувори догани,
Заборони литних
В них и ми сам?.
Питаю: «Де ти сину?
Де ти сину,
Зиронька моя? "
Коли зори всплинуть,
Там вже нас не буде.
Та житимуть над наши
На Земли.
Тоди, може, вчени
Та й дизнають у генах
Про те що ми мали зараз
У души.
Питаю: «Де ти сину?
Де ти, сину,
Яидко моя? "
Так уночи коли не сплю,
Сиджу, курю, все думаю.
Питаю: «Де ти сину?
Зирочко моя? »