Тінь, тінь зявилась на стіні,
Ти знов мандруєш увісні.
Ніч, ніч — мені пора іти.
Що я роблю, а як же ти?
Стоп! Стоп! Нікуди не піду,
Бо вже нікого не знайду.
Крок, крок від щастя до журби,
Ти мій! Люби мене, люби.
Гори, гори ясно сонце моє,
дякую тобі, що ти в мене є.
Гори, гори ясно і не згасай,
Подаруй мені кохання, розмай.
Подаруй мені кохання, розмай.
Край, край — кажу собі сама —
Ми вдвох і третього нема.
Знай, знай тепер лише твоя
І там де ти щаслива я.
Цей день навік запамятай —
як ми потрапили у рай.
Мій, мій солодкий, весняний,
ти спи, а я навію сни.
Гори, гори ясно сонце моє,
дякую тобі, що ти в мене є.
Гори, гори ясно і не згасай,
Подаруй мені кохання, розмай.
Подаруй мені кохання, розмай.
Розмай
Гори, гори ясно сонце моє,
дякую тобі, що ти в мене є.
Гори, гори ясно і не згасай…
Гори, гори ясно…
Гори, гори ясно сонце моє,
дякую тобі, що ти в мене є.
Гори, гори ясно і не згасай,
Подаруй мені кохання, розмай.
Подаруй мені кохання, розмай.
Подаруй мені кохання, розмай.
Подаруй мені кохання, розмай.
Подаруй мені кохання, розмай.
Подаруй мені кохання, розмай.