Вибач, так вийшло

Моя постіль зім’ята, з жалю проросла,
Знову твій запах, хоча тут одна.
Знову звук кроків в моїй голові,
Не залишай, забери їх собі!
Поранило душу, а крові нема,
Лиш правда, що ранить вночі розцвіла.
Знову звук кроків в моїй голові,
Забери їх собі, забери їх собі! [Приспів]:
Ти чуєш чи ні? У відповідь тиша..
Досі звучить твоє «Вибач, так вийшло!»
Ти чуєш чи ні? Я все ще відверта!
Хоча страждає моє серце..
Ти чуєш чи ні? У відповідь тиша..
Досі звучить твоє «Вибач, так вийшло!»
Ти чуєш чи ні? Я все ще відверта!
Хоча страждає моє серце..

Ми божевільні, що втратили віру,
Кохаєм невдало, руйнуєм уміло.
Кричали мовчки, сипались стіни,
Між нами прірва, між нами руїни!
Я не докричуся, ти ж не почуєш,
А раптом наснюся, а раптом відчуєш.
Знову звук кроків в моїй голові,
Не забирай, залиши їх мені! [Приспів]:
Ти чуєш чи ні? У відповідь тиша..
Досі звучить твоє «Вибач, так вийшло!»
Ти чуєш чи ні? Я все ще відверта!
Хоча страждає моє серце..
Ти чуєш чи ні? У відповідь тиша..
Досі звучить твоє «Вибач, так вийшло!»
Ти чуєш чи ні? Я все ще відверта!
Хоча страждає моє серце..

Cерце!.. моє - моє!.. Cерце..