Біла-біла

Ой, Біла-біла,
Ти самого чорта з розуму би звела.
Я на край землі пішов би за тобою,
А би тільки цілували губи твої.
Ой, Біла-біла.
Ти — як та ружа,
Поколола серце кожного би мужа.
Він на Тебе таку тільки би дивився,
На твою напасну вроду би молився,
Ой, Біла-біла.
З неба не впадеш,
Та й нікому твоє серце не покажеш,
Там на небі, наче, хто на скрипці грає,
А мені здається, що мене кохає
Ой, Біла-біла.
Зими і весни,
Поможіть мені до неї си донести,
Шляк трафляє мене, п’яного, в дорозі,
Усіх країн мені до дупи поліцаї,
Ой, Біла-біла.