Без міри

І, як у полі один, у своїх руках тримаю мить,
Білим снігом спить, білим морем спить.
У твоїх думках спливає час і ніжно, легко
Підносить ставки все вище, вище, вище, все вище...
Це безсонна ніч так і вб’є мене, знесилить знов.
Я не хочу так, я не можу так, ох, ця нестерпна любов!
Я хотів би знати з ким ти, і де ти, але
Я взнаю тебе все ближче, ближче, ближче, все ближче...
Я не маю міри, я не хочу більше так,
Я не маю сили, я не можу більше так,
Без тебе, без тебе, без тебе ніяк...
Від великих міст, від фальшивих рис тікаю я.
Є у мене ти, є у тебе я – отака-то сім’я.
Не знаю для тебе що краще, а що – гірше.
Летять роки все швидше, швидше, швидше, все швидше...
Я не маю міри, я не хочу більше так,
Я не маю сили, я не можу більше так,
Без тебе, без тебе, без тебе ніяк...
Я не маю міри, я не хочу більше так,
Я не маю сили, я не можу більше так,
Без тебе, без тебе, без тебе ніяк...
Я не маю міри, я не хочу більше так,
Я не маю сили, я не можу більше так,
Без тебе, без тебе, без тебе ніяк...