Зима

Ти сиділа в маленькій кнайпi,
Снiг на вiкнах твiй профiль креслив.
Ти писала про щось у скайпi,
Допиваючи свiй еспресо.
Теплий запах твого волосся
Долинав на сусiднiй столик,
Та менi не болiло зовсiм —
Я втомився вiд цих iсторiй.
Приспiв:
Бо зима надворi i замерзло море,
І в холоднiй тишi ми не стали ближчi.
Бо зима надворi i думки прозорi,
І нарештi треба вiдпустити тебе.
Ти всмiхалася ноутбуку
Ти пила тую каву чорну.
Я дивився на твої руки
І не бачив уже нiчого.
Досi тиснуть в районi серця,
Не проявленi фотоплiвки.
Але бiльше немає сенсу
Берегти нашi лiтнi знiмки.
Приспiв:
Бо зима надворi i замерзло море,
І в холоднiй тишi ми не стали ближчi.
Бо зима надворi i думки прозорi,
І нарештi треба вiдпустити тебе.
Бо зима на дворi i замерзло море,
І в холоднiй тишi ми не стали ближче.
Бо зима на дворi i думки прозорi,
І нарештi треба вiдпустити тебе.
Вiд тебе…
Тебе вiд тебе …
Тебе вiд тебе …
Тебе вiд тебе.