Яблунева доля

В саду зрубали яблуню стару,
У вогнищі гілля її палає,
Вона служила віддано добру,
Ряснилася бувало урожаєм.
В саду зрубали яблуню стару, |
У вогнищі гілля її палає. | (2)
Пала в багатті яблуня стара,
О, як мені до болю її шкода.
Приходить все до нас і все мина —
І все ж безсмертні й життя й природа.
Пала в багатті яблуня стара, |
О, як мені до болю її шкода. | (2)
Коли весною в крапельках роси
Я бачу сад в рожево-білих шалях,
Збагнула я гармонію краси
В осінніх заворожених печалях.
Коли весною в крапельках роси |
Я бачу сад в рожево-білих шалях. | (2)
Пала в багатті яблуня стара, |
О, як мені до болю її шкода. | (2)