Золото й болото

Хотіти любити, колоти, кричати,
Сховати, віддати, програти,
Прибігти і впасти, боротись з початку,
В душу тихенько закрастись,
Розбити і знову ліпити горнята,
Зронити сльозу, потім підняти,
Вийти на гору, мов птах перелітний,
Врешті згоріти.
Палити мости, сушити моря,
Дивитись на небо як сходить зоря,
Сприймати спокійно погрози відверті
І просто померти.
Приспів:
Не золото і не болото!..
І не будення сіре…
Не золото і не болото!..
Бачив як померли морози,
Бачив як топилися грози,
Бачив як надію дарує ангел
І зло лютує.
Вчився любити, страждати,
Важко сльози ховати,
Бачив як сонце сідає гаряче,
Камінь скований і плаче.
Приспів
Чорне на мурах білих,
Квіти в руїнах згорілих,
Сонце в якомусь сузір'ї,
Князі у жовтім пір'ї,
Гранітні плити й брили,
Старі піраміди-могили,
Золото падало в шахти.
В країну золота й болота
Кличуть нас слова і ноти,
Кличуть нас важкі дороги
І пороги.
Де проходять днів надії,
Де ніхто нас не зігріє,
Де незмащені ворота,
Там, де золото й болото.
Приспів (2)