Театр

Всі мають ролі і я граю свою, як ви.
Я є і хто і ніхто, і маю шкіру на двох.
Заграє клоуна принц, можна навіть на біс.
Годує моє життя свіжа фарба афіш.
Приспів:
Ті стіни то я, ті сходи то я,
Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.
Ті рампи то я, ті штори то я.
Я ходжу знов по сцені, то є моє і не моє життя.
Ті стіни то я, ті сходи то я,
Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.
Ті рампи то я, ті штори то я.
І люди під ногами, sorry, моє і не моє…
А зараз вийде король важно з паперових дверей,
Заплаче сльози чужі, ніби зі своїх очей.
Той поралоновий сніг сипле зовсім не бог,
І рампи гасить не він, просто всі чують третій дзвінок.
І ніби — то плач і ніби то сміх
І ніби один і ніби для всіх
І ніби то я ніби не я,
А може то смерть може життя
Приспів:
Ті стіни то я, ті сходи то я,
Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.
Ті рампи то я, ті штори то я.
Я ходжу знов по сцені, то є моє і не моє життя.
Ті стіни то я, ті сходи то я,
Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.
Ті рампи то я, ті штори то я.
І люди під ногами, sorry, моє і не моє…
Ті стіни то я, ті сходи то я,
Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.
Ті рампи то я, ті штори то я.
Я ходжу знов по сцені, то є моє і не моє життя.
Ті стіни то я, ті сходи то я,
Та сцена під ногами то є моє і не моє життя.
Ті рампи то я, ті штори то я.
І люди під ногами, sorry, моє і не моє…