ПЛАКАЛА

Врятуюсь від слів твоїх – буду ціла.
За рік образ не складу ціну я.
Горять мости, горять і сліз моря,
Та знай, це гра моя менше слів – більше діла.
Врятую від стріл твоїх хоч би тіло.
Загнав під лід не знайду душу я
Болить, ой як болить і кров кипить.
Та донька вже не спить, менше слів – більше діла.
Поплакала і знов фіалка розцвіла.
Засяяв день таємними знаками.
І мама молода, й закохана мала –
На кухні всі однаково плакали.
Поплакала і знов фіалка розцвіла.
Засяяв день таємними знаками.
І мама молода, й закохана мала –
На кухні всі однаково плакали
Зотліла ніч, зранку все стало сіре.
Знайти нові кольори мушу я.
А лице умий дощем, що треба ще?
Хай серцю під плащем – менше слів, більше віри.
Поплакала і знов фіалка розцвіла.
Засяяв день таємними знаками.
І мама молода, й закохана мала –
На кухні всі однаково плакали.
Поплакала і знов фіалка розцвіла.
Засяяв день таємними знаками.
І мама молода, й закохана мала –
На кухні всі однаково плакали.