Останній літній дощ

Кину в ніч свій тягар і сльози,
Замалює їх попіл хмар,
Хай ніхто і ніде й ніколи
Не побачить наш зорепад.
Може й досі ці зорі линуть
У чиїсь неспокійні сни?
Одинокість мрій дитини
Забарилась самоти.
Приспів:
Я пішов би в зорепади,
У простори площ і прощ.
Тільки став мені на заваді
Цей останній літній дощ. | (2)
Може він і на ваших вікнах
Переплаче останній раз
І художник на ймення «зірка»
Намалює прощань анфас.
Кину в ніч свій тягар і сльози,
Замалює їх попіл хмар,
Хай ніхто і ніде й ніколи
Не побачить наш зорепад.
Приспів. (2)
Кину в ніч свій тягар і сльози…
Кину в ніч свій тягар і сльози…