Пробки

В місті, де всі ми бігаємо колами, королі бувають голими, того не бачимо ніколи
ми.
Сонце пробивається і тут до нас, тільки хто на нього має час, час тут часто має
нас.
Приспів:
Пробки, я знову не встигаю і не пригадаю, що це лише гра.
Мені би автобаном мчати просто в небо, гальма там не треба і пробок ніде нема.
Вчасно доберуся в пункт призначення із собою на побачення, тільки це і має
значення.
Пастка нас тримає за банальності і ховає істини прості на межі рельності.
Приспів:
Пробки, я знову не встигаю і не пригадаю, що це лише гра.
Мені би автобаном мчати просто в небо, гальма там не треба і пробок ніде нема.
Пробки, я знову не встигаю і не пригадаю, що це лише гра.
Мені би автобаном мчати просто в небо, гальма там не треба і пробок ніде нема.
Пробки, я знову не встигаю і не пригадаю, що це лише гра.
Мені би автобаном мчати просто в небо, гальма там не треба і пробок ніде нема.